Українська культура - відображення ідей українського націоналізму в мистецтві, побуті, архітектурі, літературі, музиці, кіно та інших сферах духовної діяльності (світу ідей).
Немає сумніву в тому, що нам ще багато років доведеться заглиблюватися в наше минуле, щоб у скарбниці давньої краси – народній культурі - черпати сили для подальшого руху вперед.
Людське безсмертя з роду і до роду
Увись росте з коріння родоводу.
І тільки той, у кого серце чуле,
Хто знає, береже минуле
І вміє шанувать сучасне,
Лиш той, майбутнє
Вивершить прекрасне!
Кожна нація, кожен народ, навіть кожна соціальна група мають свої звичаї, що вироблені віками.
Міні–проект об’єднує всі названі стежини, які переплітаються і доповнюють одна одну.
Спочатку поведемо розмову про магічну силу народної пісні – невід’ємної частки історії, соціального життя, побуту кожного народу. Її суспільне значення, природну красу і довершеність звеличили найвидатніші поети світу, про неї писали вчені, політичні діячі, митці, імена яких вкарбовані на скрижалях світової культури.
На конкретних прикладах, через конкретних людей іде знайомство дітей з «характером» українського народу (творчі здібності, вмілість, пісенність, гостинність, доброзичливість, чутливість, мудрість, чарівність). Це дозволяє поринути у вир українських свят та відчути свою єдність із Батьківщиною.
У пісні найповніше розкривається сутність народу, його характер і безсмертний творчий геній. Отже, про народ судять, виходячи з його пісенної спадщини – основи духовної культури нації.
Про високий мистецький рівень української пісні, її поетичність і красу заговорили вперше не самі українці. Народ був далекий від того, щоб хвалитися здобудками своєї художньої діяльності. Він ніби не помічав своїх духовних скарбів, незвичайної сили свого слова і музики, виразності свого дзвінкого голосу в загальному хорі вселюдського співу. І тільки тоді, коли на Україну приходили сусіди і висловлювали своє захоплення піснею, наша суспільність почала пильніше ставитись до народної спадщини. Український народ як геніальний творець пісенно-поетичного слова і музики займає почесне місце в історії світової культури.
Діти беруть участь в міських святах, майстрах–класах разом з батьками з тим, щоб долучитися до атмосфери загальної радості та піднесеного настрою, познайомитися із жителями рідного міста – носіями соціокультурних традицій в народних ремеслах, танцях, піснях.
Діти знайомляться з побутом та традиціями України: гостинністю, шануванням батьків, самобутніми українськими стравами. Вихованці продовжують знайомство з усною народною творчістю: казками та легендами, прислів’ями та приказками, утішками та закличками, святами та обрядами, народним декоративно-прикладним мистецтвом, формують у дітей загальне уявлення про народну культуру, її багатство та красу, вчать дітей любити і цінувати народну мудрість.
Форми роботи: православні свята «Різдво», «Великдень», відвідування музеїв, виставок, розвага «Масляна», виставка дитячих робіт «Диво-дивне» (народні ремесла), фестивалі та тижні вишиванок та рушників тощо.